Вдосконалення методу проектування теплових мереж: послідовне з’єднання теплообмінних апаратів
DOI:
https://doi.org/10.15276/aait.04.2021.3Ключові слова:
Проектування, теплові апарати, елементи матриці, ефективність системи, значення детермінантів, внутрішньо мережевий і між мережевий обмінАнотація
Розглянуто математичну модель системи, яка складається з послідовного з’єднання трьох теплових пристроїв.
Побудована система рівнянь, яка заснована на законі зберігання енергії, яка виявляється неповною. Показано, що при
відомих вимогах до системи, які виражені тільки у ефективності системи, формалізація проектування часто стає
неможливим. Система рівнянь виконана виразами у відповідності до гіпотези про пропорційність кількості енергії в
елементі і представлена у матричній формі. Задача проектування зводиться до визначення елементів матриці по визначенню
детермінантів. Аналіз математичної моделі дозволив одержати вираз для ефективності системи як функції енергообміну в її
елементах. Це дало можливість одержати рішення для потоків та їх відношень в елементах системи. Крім того, визначені
ефективності міжмережового та внутрішньо мережевого обміну енергією, які задовольняють принципам рівноваги і
мінімальної невизначеності значень середніх параметрів системи. У якості додатку розглянуто один з основних параметрів
– NTU, який визначає площу теплообміну з зовнішнім середовищем, масові та габаритні характеристики системи
теплообміну. Розглянуті моделі прямого та зворотного включення потоків і значення поверхні апаратів при виконанні вимог
до ефективності системи. Представлені результати порівняння процесу проектування з ітераційним методом розрахунку і
показані переваги запропонованого підходу.