Прикладні аспекти інформаційних технологій
https://aait.od.ua/index.php/journal
<table width="100%"> <tbody> <tr> <td style="width: 30%;" rowspan="5"><img style="width: 100%; padding: 0px 10px 0px 0px;" src="http://aait.od.ua/public/site/images/admin/aait-4-1-page-0001.jpg" alt="Павленко, Віталій" height="283" /></td> </tr> <tr> <td style="padding: 10px; width: 65%;">Міжнародний науковий журнал «Прикладні аспекти інформаційних технологій» «ПАІТ» – міжнародне академічне рецензоване видання <p><strong>УДК 004.9</strong></p> <p><strong>ISSN 2617-4316 (Print) <br />ISSN 2663-7723 (Online)</strong></p> <p><strong>Місія журналу:</strong> служіння світової академічній спільноті шляхом поширення нових ідей і результатів досліджень в області передових інформаційних технологій (ІТ) і їх прикладного застосування в різних областях науки і творчої діяльності людини</p> <p><strong>Девіз журналу:</strong> Розвиваючись самі, ми націлені на розвиток наукового і академіч-ного потенціалу наших авторів</p> </td> </tr> </tbody> </table> <table width="100%"> <tbody> <tr> <td> <p><strong>Представлення в системах реферування:</strong> видання відображається в реферативній базі даних Google Scholar, Academia.edu, ROAD, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.</p> <p><strong>Читацька аудиторія:</strong> науковці, викладачі співробітники вищих навчальних закладів, аспіранти та студенти, ІТ фахівці-практики.</p> <p><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік (20 квiтня, 05 липня, 15 жовтня, 30 грудня)</p> <p><strong>Мова публікацій:</strong> англійська, українська</p> </td> </tr> </tbody> </table> <p><iframe style="background: transparent !important;" src="//rf.revolvermaps.com/w/2/a/a2.php?i=5psu2nw0rgn&m=1&s=178&c=ff0000&t=1" width="178" height="178" frameborder="0" scrolling="no"></iframe></p>Наука і технікаuk-UAПрикладні аспекти інформаційних технологій2617-4316Модель бойових дій одиночної самохідної артилерійської системи для комп'ютерної гри ARMA 3
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/251
<p>Військові комп'ютерні ігри є важливим сегментом світової медіа культури та медіа бізнесу. Окрім розважального<br>аспекту, військові імітатори відіграють важливу роль у підготовці майбутніх військових фахівців. Проте досить часто<br>сценарний компонент військового геймінгу відстає від стрімкого розвитку реальної військової техніки. Світовий досвід<br>військових конфліктів ХХІ століття показує, що сегментом озброєння сухопутних військ, що найбільш інтенсивно<br>розвивається, є його артилерійська компонента. У цій роботі розроблено модель бойового застосування артилерійської<br>системи нового покоління. Модель призначена для модифікації військової гри ARMA 3. Артилерійська система нового<br>покоління є знаряддям великого калібру з високим рівнем автоматизації. Вона має високу скорострільність, маневреність,<br>точність стрілянини. Завдяки цим якостям артилерійська система нового покоління з бойової могутності підрозділу<br>традиційних знарядь і може здійснювати бойові дії в одиночному режимі. Розроблено методику динамічної оцінки поточної<br>боєздатності артилерійської системи з урахуванням витрат ресурсів у процесі вогневої діяльності, включаючи непрямі<br>влучення супротивника. Показано, що крім традиційних тактичних завдань контрбатарейної боротьби артилерійська<br>система може застосовуватися для знищення мети, що раптово проявилася, особливої небезпеки. Під метою особливої<br>небезпеки розуміється неартилерійська система, здатна протягом короткого проміжку часу завдати дуже великої шкоди. На<br>підставі методики динамічної оцінки поточної боєздатності збудовано дерево станів артилерійської системи. До нього<br>включені найбільш ймовірні стани артилерійської системи та відповідні цим станам розрахункові параметри. Отримано<br>співвідношення, що дозволяє відомого стану артилерійської системи оцінити кількість пострілів, необхідні поразки мети з<br>необхідної гарантованою ймовірністю. На розрахункових прикладах показано, що артилерійська система нового покоління<br>здатна знищити мету особливої небезпеки, іноді навіть власної втрати. Розроблена модель реалізована та тестується у<br>вигляді моди для військової гри ARMA 3.</p>Володимир Едуардович Демиденко Максим Віталійович Максимов Віктор Олексійович Болтьонков
Авторське право (c) 2024
2024-09-202024-09-2073207–218207–21810.15276/aait.07.2024.14Виявлення аномалій у місцях масового скупчення людей: технології, виклики та можливості
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/252
<p>У статті обговорюються досягнення в області інтелектуальних систем відеоспостереження, зокрема, виявлення<br>аномалій у місцях масового скупчення людей. Ці системи спрямовані на підвищення громадської безпеки шляхом<br>автоматичного виявлення незвичайної поведінки та потенційних загроз у режимі реального часу. Традиційне<br>відеоспостереження, яке значною мірою покладається на людський моніторинг, стикається з такими обмеженнями, як<br>знижена концентрація уваги і повільний час реакції. На відміну від нього, інтелектуальне відеоспостереження використовує<br>алгоритми машинного навчання і штучного інтелекту для обробки величезних обсягів відеоданих, виявляючи патерни, які<br>відхиляються від нормальної поведінки. Виявлення аномалій у натовпі має важливе значення в густонаселених районах,<br>таких як транспортні вузли, стадіони та громадські площі. Різноманітність аномалій, від незначних порушень до серйозних<br>загроз, таких як крадіжки або терористичні атаки, є викликом для цих систем. Аномалії буває важко виявити через їхню<br>непередбачувану природу, а те, що є аномалією, залежить від контексту. У статті підкреслюється потреба в надійних<br>системах, які можуть адаптуватися до різних умов навколишнього середовища і розрізняти нормальні відхилення від<br>реальних загроз. Хоча керовані моделі машинного навчання є багатообіцяючими, вони часто вимагають великих обсягів<br>маркованих даних, які важко отримати в реальних умовах. Неконтрольовані моделі та методи глибокого навчання, такі як<br>згорткові нейронні мережі, виявилися ефективними в аналізі поведінки натовпу та виявленні аномалій. Однак ці методи все<br>ще стикаються з проблемами, включаючи масштабованість, високий рівень помилкових спрацьовувань і необхідність<br>обробки в реальному часі у великомасштабних середовищах. У статті розглядаються обмеження сучасних методів<br>виявлення аномалій у натовпі, такі як обчислювальні витрати, етичні проблеми та нездатність виявляти нові аномалії.<br>Запропоновано напрямки майбутніх досліджень, зокрема інтеграцію передових методів навчання для покращення<br>продуктивності та масштабованості системи.</p>Руслан Євгенович Добришев
Авторське право (c) 2024
2024-09-182024-09-1873219–230219–23010.15276/aait.07.2024.15Кластерний підхід увідповіднення компетентностей фахівців з даних до затребуваних навичок на ринку праці
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/253
<p>Стаття присвячена проблемі увідповіднення компетентностей фахівців з даних із навичками, затребуваними на ринку<br>праці в галузі науки про дані, що стрімко розвивається. Використовуючи відкритий набір даних з 3744 вакансій у сфері ІТ, у<br>дослідженні застосовано кластеризацію за методом K-середніх для визначення ключових груп навичок для позицій спеціалістів<br>з обробки даних. Оптимальна кількість кластерів визначається за допомогою методу ліктя, в результаті чого отримано чотири<br>окремі кластери: аналітик та інженер даних, інженер платформи даних, спеціаліст з науки про дані та інженерії, а також<br>інженер хмарних даних.<br>Методологія дослідження використовує методи навчання без учителя, зокрема кластеризацію за методом K-середніх, для<br>аналізу розподілу навичок у вакансіях. Кластери візуалізуються за допомогою t-розподіленого включення стохастичних сусідів<br>(t-SNE), що дає змогу зрозуміти взаємозв'язок між різними наборами навичок. Дослідження показує, що назви посад не завжди<br>однозначно визначають необхідні навички, що підкреслює важливість фокусування уваги на конкретних наборах навичок, а не<br>лише на назвах посад. Для подолання розриву між фаховими компетентностями освітніх програм і вимогами галузі в роботі<br>запропоновано новий підхід до порівняння частки навичок у кластерах робочих місць із часткою фахових компетентностей в<br>освітніх програмах. Цей метод продемонстровано на прикладі магістерської програми «Інформаційні системи та технології»<br>Херсонського державного університету. Тест ксі-квадрат застосовано для підтвердження статистичної подібності між<br>структурою навичок кластеру «Data Science & Engineering Specialist» та структурою компетентностей освітньої програми.<br>Отримані результати підкреслюють важливість постійної адаптації профайлу освітніх програм до потреб галузі, що постійно<br>змінюються. Запропонований підхід надає закладам вищої освіти основу, що ґрунтується на даних, для узгодження їхніх<br>програм з потребами ринку праці, покращуючи можливості працевлаштування випускників у галузі науки про дані.<br>Дослідження також підкреслює необхідність персоналізованих навчальних траєкторій, які можна адаптувати до індивідуальних<br>кар'єрних цілей та прогалин у навичках. Майбутні напрямки досліджень включають розробку системи штучного інтелекту для<br>формування індивідуальних освітніх траєкторій на основі навичок, необхідних для конкретних кластерів робочих місць. Це<br>може сприяти подальшому узгодженню між освітою та потребами галузі, що дозволить ефективніше готувати здобувачів до<br>динамічного ринку праці в галузі науки про дані.</p> Віталій Миколайович Кобець Олексій Вадимович Гулін Павло Сергійович Носов
Авторське право (c) 2024
2024-09-182024-09-1873231–241231–24110.15276/aait.07.2024.16Моделювання температурного поля в ґрунтовому масиві для різних режимів роботи ґрунтового теплового насоса
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/254
<p>У цій статті виконано моделювання впливу режимів роботи ґрунтового теплового насоса систем опалення та<br>кондиціонування з використанням геотермального джерела енергії зі свердловини на температуру ґрунтового пласта<br>навколо свердловини з урахуванням кліматичних умов України. Запропонована методологія моделювання ґрунтового<br>теплового насоса, з урахуванням реверсивного напрямку теплового потоку для режимів роботи опалення та охолодження, є<br>внеском у методи моделювання енергетичних систем. Кінцевою ціллю є отримання критеріальних залежностей для<br>розрахунку робочих параметрів геотермальної свердловини та розробка методики проектування геотермальних свердловин<br>з урахуванням їх тривалої експлуатації в циклічному режимі. Ідея, що лежить в основі методу, передбачає високу<br>просторову та часову роздільну здатність, а також включення технічних деталей системи живлення та формування<br>температури ґрунтового масиву ґрунту навколо свердловини для кліматичних умов України та Півдня. Східні регіони<br>Європи. Новизна цього методу полягає в тому, що для аналізу різних оборотних режимів роботи ґрунтового теплового<br>насоса для опалення та охолодження обрано використання параметричного підходу. Це дає уявлення про систематичні<br>ефекти роботи ґрунтового теплового насоса з регенерацією з обмеженням досягнення негативних температур на дні<br>свердловини, що може призвести до утворення льоду, збільшення об’єму ґрунтового масиву при промерзанні та руйнування<br>трубопроводи. У статті описано зміну температури ґрунтового масиву за умов роботи теплового насоса в двох режимах –<br>стаціонарному та зі змінним «теплопостачання – охолодження (кондиціонування)» для тривалої роботи. На основі<br>отриманих результатів виявлено, що при роботі геотермальної свердловини зі змінним напрямком теплового потоку (з<br>регенерацією) зменшуються віддалені наслідки експлуатації, пов’язані з відхиленням температури ґрунтового масиву від<br>фонового значення. Отримано додаткову новизну моделювання робочих параметрів геотермального джерела енергії з<br>урахуванням тривалого оборотного режиму роботи теплового насоса. Модель енергетичного балансу добре підходить для<br>аналізу температури в придонній частині геотермальних свердловин, виявлено для систем опалення та кондиціонування<br>повітря через нестаціонарні теплові навантаження, що визначаються кліматичними умовами України та південно-східних<br>регіонів. Європи. Отримані результати можуть слугувати новим підходом до оптимізації техніко-економічних показників<br>геотермальних свердловин при експлуатації ґрунтового теплового насоса, що працює з урахуванням реверсивного напрямку<br>теплового потоку для режимів роботи опалення та охолодження, для постійного підвищення енергоефективності.</p>Алла Євсіївна Денисова Світлана Григорівна Антощук Павло Олександрович Іванов Олена Олександрівна Арсірій Анастасія Сергіївна Тройніна
Авторське право (c) 2024
2024-09-202024-09-207324225410.15276/aait.07.2024.17Аналіз методів та алгоритмів фільтрації і покращення якості зображень
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/255
<p>Стаття описує актуальну проблему зашумленості зображень і методи її вирішення. Проведено аналіз, тести та опис<br>різних фільтрів, зокрема сфери їх застосування. Методи фільтрації розподілено на дві групи: лінійні, такі як фільтр Гауса та<br>середнього значення, а також нелінійні, такі як медіанна фільтрація, швидке перетворення Фур'є (ШПФ), метод нелокальних<br>середніх (НЛС) та анізотропна дифузія. Кожен фільтр описано математично, реалізовано з використанням мови<br>програмування Python та протестовано на RGB-зображеннях. Робота описує критерії оцінювання, їх переваги та недоліки.<br>Середньоквадратична помилка (СКП) та пікове співвідношення сигнал/шум (ПССШ) використовуються як критерії для<br>аналізу ефективності алгоритмів. Також взято до уваги швидкість роботи кожного алгоритма. Загалом, експериментальні<br>дані свідчать про те, що лінійні фільтри працюють швидше, але дають гірші результати і краще за все використовуються на<br>підготовчому етапі. Нелінійні фільтри є більш надійними і можуть бути застосовані для різних типів шуму, хоча мають<br>недолік у вигляді необхідності тонкого налаштування параметрів. Дослідження показує, що анізотропну дифузію можна<br>використовувати як для ручної обробки зображень, так і для застосувань у реальному часі, оскільки вона забезпечує<br>хороший компроміс між швидкістю обробки та якістю очищеного від шуму зображення. НЛС підходить для високоякісної<br>обробки окремих зображень через свою низьку швидкість та високу якість обробленого зображення. Насамкінець, ШПФ<br>виділяється своєю ефективністю у видаленні періодичного шуму. Ця стаття матиме продовження у вигляді розвитку та<br>використанні методів фільтрації в різних реальних реалізаціях та автономних системах.</p>Віктор Олександрович Сперанський Даніїл Сергійович Балабан
Авторське право (c) 2024
2024-09-212024-09-2173255–268255–26810.15276/aait.07.2024.18Безпілотні літальні апарати в галузі моніторингу здоров'я та доставці медикаментів із застосуванням ройових алгоритмів
https://aait.od.ua/index.php/journal/article/view/256
<p>Досліджений сучасний підхід до інноваційних технологій, розроблених для моніторингу здоров'я військовослужбовців<br>за допомогою безпілотних апаратів, а також оцінюється його потенціал для доставки ліків у бойових умовах. Розглянутий<br>широкий спектр датчиків і технологій, які дозволяють дистанційно вимірювати життєво важливі показники, зокрема<br>тепловізійні камери, фотоплетизмографічні сенсори та радіочастотні датчики, підкреслюючи їхню ефективність у різних<br>оперативних контекстах. У статті також аналізуються численні реальні приклади застосування дронів у медичних та<br>гуманітарних проектах, що демонструють їхній трансформаційний вплив на своєчасне надання медичної допомоги та<br>підтримки в районах, де традиційна медична інфраструктура може бути відсутньою. Крім обговорення практичних переваг<br>використання безпілотних апаратів для медичного обслуговування, у статті також розглядаються методи, пов'язані з їхньою<br>інтеграцією у військові операції, такі як логістичні, технічні та нормативні. Окрім того, наведений детальний приклад того,<br>як ці інноваційні системи можуть бути ефективно поєднані для покращення медичного обслуговування<br>військовослужбовців, особливо під час бойових дій, коли традиційний доступ до медичних послуг часто обмежений або<br>ускладнений. У статті запропоновано кілька ключових напрямків для подальших досліджень та розвитку, підкреслюючи<br>важливість постійного технологічного прогресу для повного використання потенціалу безпілотних апаратів у медичних<br>цілях у військовому секторі. Серед цих напрямків – підвищення точності сенсорів, розробка кращих систем зв'язку та<br>створення більш автономних і ефективних механізмів доставки. Приклади, наведені в статті, свідчать про те, що безпілотні<br>апарати можуть відігравати ключову роль у революційних змінах у сфері медицини на полі бою та військової логістики,<br>пропонуючи нові рішення для надання медичної допомоги в складних умовах.</p>Дмитро Ілліч Угрин Олексій Дмитрович Іл’юк Юрій Олександрович Ушенко Андрій Дмитрович Угрин Віктор Андрійович Ілін
Авторське право (c) 2024
2024-09-212024-09-2173269–283269–28310.15276/aait.07.2024.19