Пряме векторне керування швидкістю та потоком асинхронних двигунів: синтез та експериментальне дослідження робастновсті

Автор(и)

  • Пересада Сергій Михайлович Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8948-722X
  • Ковбаса Сергій Миколайович Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2954-455X
  • Стаценко Олексій Володимирович Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8730-2789
  • Сергієнко Олег Вячеславович Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7814-0148

DOI:

https://doi.org/10.15276/aait.05.2022.15

Ключові слова:

асинхронний двигун, робастне векторне керування, спостерігач потокозчеплення, програмна реалізація алгоритмів керування

Анотація

У статті представлено загальнотеоретичне рішення проблеми прямого векторного керування швидкістю та потокозчепленням асинхронного двигуна, яке базується на застосуванні другого методу Ляпунова. Структура алгоритму прямого векторного керування передбачає використання будь-якого асимптотичного спостерігача потоку з властивостями експоненціальної стійкості. Такий підхід дозволив підвищити властивості робастності системи векторного керування. Запропоновано
конструктивну процедуру синтезу коригуючих зв’язків спостерігача потокозчеплення ротора. Розроблене сімейство спостерігачів потоку гарантує експоненціальну стійкість процесів оцінювання та робастність до параметричних збурень. Показано,
що запропоноване рішення гарантує: глобальне експоненціальне відпрацювання заданих траєкторій потокозчеплення та
швидкості разом з асимптотичною орієнтацією за полем, асимптотичну експоненціальну оцінку потоку ротора, а також
асимптотичну розв’язку керування моментом (швидкістю) та потоком. Порівняльні експериментальні дослідження показують, що розроблений алгоритм керування забезпечує стабілізацію показників якості керування, а також коефіцієнту корисної дії на номінальному рівні при зміні активного опору ротора. Запропоновані структури прямого векторного керування
можуть бути використані для розробки енергоефективних високоякісних асинхронних електроприводів для металообробки,
пакувального обладнання, сучасного електротранспорту та спеціальної техніки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Пересада Сергій Михайлович, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна

доктор технічних наук, професор кафедри Автоматизації електромеханічних систем та електроприводу 

Scopus ID: 6603891736

 

 

Ковбаса Сергій Миколайович, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Автоматизації електромеханічних систем та електроприводу 

Scopus ID: 55328200100

 

Стаценко Олексій Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна

кандидат технічних наук, доцент кафедри Автоматизації електромеханічних систем та електроприводу 



Сергієнко Олег Вячеславович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37. Київ, Україна

асистент кафедри Автоматизації електромеханічних систем та електроприводу

 

Опубліковано

2022-10-25

Як цитувати

[1]
Peresada S.M.., Kovbasa S.M.., Statsenko O.V., Serhiienko O.V. “Direct speed-flux vector control of induction motors: controller design and experimental robustness evaluation”. Applied Aspects of Information Technology. 2022; Vol. 5, No. 3: 217–227. DOI:https://doi.org/10.15276/aait.05.2022.15.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають