Ентропійний аналіз систем знань організацій на прикладі стандартів з управління проектами
DOI:
https://doi.org/10.15276/aait.05.2022.7Ключові слова:
ентропія, системи знань, управління проектами, теорія інформації К. Шеннона, феноменологічні моделіАнотація
Проблеми управління складними системами проектного управління пов'язані з великою кількістю параметрів, що характеризують їхній стан. Більшість сучасних методик прогнозування проектної діяльності базується на використанні статистичного моделювання окремих процесів та інструментів, наприклад, календарного плану робіт, що вимагає як обґрунтування прийнятих законів розподілу випадкових тривалостей робіт, так і планування певної організаційно-технологічної
послідовності виконання робіт. Збір та обробка даних про всі параметри є складною та дорогою процедурою, а повне обґрунтування всіх характеристик проекту може призвести до інформаційної складності аналізованої системи. Однак відмовитися від цього неможливо через необхідність отримання актуальних та достовірних даних для прийняття та реалізації управлінських рішень. Таким чином, необхідно шукати способи та шляхи скорочення числа контрольованих параметрів, створювати алгоритми, що дозволяють прогнозувати наявність небажаних процесів у контрольованій системі, виробити рекомендації для детальнішого аналізу окремих підсистем проектного управління. Для подолання інформаційної складності прогнозних моделей пропонується використовувати феноменологічний підхід, який пов'язаний з визначенням ентропії, що дозволяє використовувати мінімум інформації про планову та актуалізовану течію проекту. Поняття ентропії є одним із ключових понять термодинаміки та теорії інформації, а також знаходить своє застосування в ряді інших наук, предметом дослідження
та вивчення яких є складні стохастичні системи. Можливості використання ентропії та ентропійного моделювання сьогодні
активно досліджуються в теорії управління проектами. У роботі розглянуто ентропійний підхід до моделювання систем
проектного управління, в якому на основі математичних процедур, що випливають з теорії інформації Шеннона, К. створюються інформаційні феноменологічні моделі. Як приклад розглядається стандарт IPMA ICB 4.0. Розроблені інструменти
створюють передумови для ефективного використання ентропійного підходу до оцінки складних економіко-соціальних
систем