Діагностування підсистем, які характеризуються властивістями незалежних спостережень та управління

Анотація

Сучасна практика розробки технічних систем, і електротехнічних зокрема, показує, що їх надійність
закладається на стадії проектування та забезпечується на стадії виробництва. Недосконалість технології виробництва
та порушення режимів експлуатації можуть спричинити появу різного роду дефектів у готових системах. Таким чином,
діагностування технічного об’єкта (системи) обов’язково має бути присутнім на всіх етапах його життєвого циклу.
Тому, різноманітні роботи щодо забезпечення процесу діагностування технічної системи проводяться при її розробці,
виготовленні, випробовуваннях та експлуатації. При цьому мета діагностування полягає у підтриманні необхідного рівня
показників технічного стану системи. На стадії проектування основною задачею діагностування є забезпечення
можливості потенціального діагностування системи, що проектується, а на стадії виробництва та експлуатації ―
поточний контроль її працездатності. Постійне зростання складності технічних систем, пов’язане зі збільшенням та
ускладненням виконуваних функцій, удосконаленням технології виробництва, підвищенням вимог до показників якості
тощо, призводить до ускладнення методів та засобів діагностування, які забезпечують необхідні властивості систем. Для
діагностування електротехнічних пристроїв використовуються такі методи як: периферійне сканування, технологія
автоматичної генерації зразків, вбудоване само сканування, а також методи параметричної ідентифікації, методи
контролю несправностей, методи оцінювання тощо. Багатьом з цих методів притаманні наступні недоліки: значний обсяг
обчислень, необхідність доступу до всіх вузлів електричної схеми, чутливість до похибок обчислень, і, як наслідок ―
складність практичної реалізації. Крім того, значне поширення при діагностуванні електротехнічних пристроїв набув
метод довідників, заснований на віднаходженні з множини значень напруг або струмів в контрольних точках тих з них, які
ближчі за все до значень, отриманих при вимірюванні в пристрої, що діагностується. Незважаючи на значні досягнення в
області діагностування технічного стану систем, на теперішній час визначальною залишається актуальність
теоретичних досліджень та практичного застосування методів діагностування як основи щодо забезпечення необхідних
показників якості систем (і електротехнічних, зокрема) та підвищення достовірності оцінок технічного стану останніх.
Розглянуто та досліджено умови незалежних спостереження та управління, які забезпечують можливість проведення
діагностичного експерименту без виведення контрольованої системи з експлуатації.