Дискретна апроксимація неперервних динамічних об‘єктів в середовищі пакету MATLAB
DOI:
https://doi.org/10.15276/aait.02.2021.5Ключові слова:
Дискретна апроксимація, неперервний об‘єкт, Z-перетворення, передавальні функції, нулі, полюси, період квантування, перехідні процесиАнотація
Дана робота присвячена дослідженню різних методів дискретної апроксимації неперервних ланок, що є обов‘язковим
етапом синтезу цифрових систем керування неперервними динамічними об‘єктами та розробці методичних рекомендацій
щодо виконання цих операцій за допомогою інструментів системи програмування MATLAB. В роботі досліджені такі мето-
ди дискретизації як імпульсно-, ступінчасто- та лінійно інваріантні Z-перетворення, підстановчі методи основані на застосу-
ванні різних методів числового інтегрування та метод відповідності нулів-полюсів. У роботі наведено приклади викорис-
тання для здійснення цих операцій числових та символьних інструментів пакету MATLAB, запропоновано удосконалений
варіант m-функції для дискретизації неперервних систем методом відповідності нулів полюсів, що дозволяє даному методу
наближуватися як до ступінчасто-інваріантного, так і до лінійно-інваріантного Z-перетворень; розроблено програми для
дискретної апроксимації неперервних об‘єктів у символьному вигляді, що дозволяє виконувати порівняльний аналіз методів
дискретизації і синтезованих за їх допомогою систем та досліджувати вплив періоду квантування на точність дискретизації
аналітичними методами. Виконано порівняння між собою дискретних передавальних функцій, отриманих різними метода-
ми, та відповідних реакцій у часі на різні сигнали. За допомогою розроблених програм визначено, що імпульсно-інваріантне
Z-перетворення можна використовувати тільки у тому випадку, коли на вхід неперервного об‘єкту надходять імпульсні сиг-
нали, а лінійно-інваріантне перетворення доцільно використовувати при стрибкоподібних сигналах на вході. Також в роботі
наведено алгоритм застосування методу Тастіна, що відповідає заміні аналогового інтегрування чисельним інтегруванням
методом трапецій. Показано, що метод Тастіна є найбільш придатним для дискретизації регуляторів першого порядку з
обмеженням вихідного сигналу. В статті також розглянуто метод відповідності нулів-полюсів та показано, що він має най-
більшу точність серед приблизних методів дискретної апроксимації. На основі виконаних досліджень наведено рекоменда-
ції щодо використання цих методів при синтезі систем керування неперервними динамічними об‘єктами.